Людина, що сміється

«Людина, що сміється» — один із найвідоміших романів Віктора Гюго, сповнений драматизму, пристрастей і гострої соціальної критики. У дитинстві злочинці спотворили обличчя Гуїнплена, вирізавши на ньому вічну усмішку. Натовп сміється з його вади й не бачить за нею благородного серця, спраглого любові та справедливості. Поруч із хлопцем — сліпа Дея, яка відчуває в ньому не потвору, а живу душу. Це історія про людську гідність, кохання й жорстокість світу, що судить за зовнішністю. Класика, яку варто прочитати кожному.